В затишних Львівських каварнях трапляються дивні речі.
Якби каварні могли писати та ілюстувати власне життя - то б були найцікавіші життєписи.
Бо каварня - завжди гостинна як успішна родичка,
відкрита як щира подруга
та публічна як оті камерні театри, у яких публіка та актор - одне ціле,
роздроблене на мить для власного пізнання...
Може то була примха каварні, а
може її напівсвітло, напівілюзія, напівпосміхнутий кельнер спричинили природний хід речей, а
ле того вечора щось змінилось..
На столі залишились розкиданими чужі переживання - не варто їх отак на стіл за кожної нагоди, б
о їх чекає та сама доля, що і користовані порцелянові горнята - коли терпкий смак запашної кави вгадується ще, але нетерплячий кельнер байдуже викидає то все до кухонної баюри нечистот....
В той вечір за столом залишилась обіцянка - безглузда,
адже до 1 листопада доведеться написати портрет одного товариша.
Викидую до електронної корзинки вже 2 варіант такого опису - не пасує в чужу душу з брудними пантофлями...
Є 1000 людей, яким запросто присвятити весь світ,
а то треба щось таке здійснити, щоб хтось з думкою про тебе хотів творити?
Певно обіцянки, даної львівським емансипаткам в затишній каварні того разу не дотримаю...
Вибачайте, дівчата,
але гультяй-вечір собі пожартував і намовив мене на зовсім іншу писанину -
опишу самих емансипаток, що давали обіцянку.
Образ перший - фурія
Вона вбігла до каварні останньою
і разом з нею якось непомітно втерся вуличний гамір,
а може вона і вулиця Лтьвова були одним цілим в ту мить - метушливі, строкаті
та переповнені днем що от-от мав скінчитися...
За столиком з"явились мер, кавалер з нещодавнього побачення
і з два десятки провокаційних запитань, розсілися гонорово на старезній канапі і вже готові були проковтнути вечір, але заборона смалити цигарки в тій квварні його врятувала...
В той врятований каварнею вечір я дізналась, що фурія - не феміністка,
що шафі в її будинку вкрай потрібен чоловік, (інакше шафа може здійснити самогубство)
і що в Австрії чемпіонат з футболу готували дуже ретельно.
Фурія - рудоволоса краля в дуже симпатичному діловому костюмчику.
Має пристрасть до цигарок і гарних хлопців.
Образ другий - дитя
Вона вміє бавитися..
Це вам наввипередки доводитимуть з пів десятка друзів і ще десь так з сотні дві дітисок, т
таких до колін і трохи вищих, українських і закордонних, чемних і не дуже...
Навіть якщо сума у гаманці змушує його до тривалої дієти -
пиво питимемо обов"язково в вишуканій каварні, де всі до одного кельнери - привітні і молоді чоловіки і ніколи музика не кусає за вуха. Її улюблені місця для посиденьок
пахнуть осінніми квітами, а зимою гріються теплими серцями диваків, які все міняють і міняють світ довкола себе
Бавлячись з нею в спогади, я дізналась,
що американцям варто краще дбати про свій імідж, оскільки декотрі діти всерйоз вважають, що африканські племена живуть собі як в Африці, так і в Америці, і що наша діяспора має чорний колір шкіри і ходить вбрана в самі спіднички з пальмового листя.
Якщо комусь з них закортить Вас відвідати у Львові -
сорому не позбудетесь довіку: де таке бачено,
аби родичі наголяка ходили по вуличках такого пристойного міста
Дитя - шатенка з короткою хлоп"ячою зачіскою,
має пристрасть до микулинецького пива яку мусить приховувати, бо веде здоровий спосіб життя.
Образ третій - мама
Так багато речей вона в той вечір не пустила...
Залишила на порозі похнюплено чекати, ніби двері до каварні мали дивну силу затулити від щоденного механічного рятування себе і опіки тих, кого любиш.
Пила і спілкувалась вона не багато, але вже самою своєю присутністю гарантувала затишок і спонукала до відвертості, до фраз без пацьоркової прибраності, до речей, які мають глибокий сенс.
Вже відпровадивши її додому, я зрозуміла, що
неможливо закохатись, ламаючи під собою більярдного стола (спочатку кохання, потім - стіл),
а також, що життя - штука з відтінками, а не чорно-біла, як зебра чи форма на злочинцях у мультику
Мама - білокура, зеленоока, в вишиваних джисах і дуже солідних окулярах
Отаке було товариство. Хай вже мені пробачать,
що тому спільному знайомому дала спокій і порушила обіцянку
Current Mood: 
cynical
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
galychanka's journal
Previous
nostalgic
hopeful
